До зброї, рідна моя! Моя рідна земля.Записки странника, или Strider`s Art Volume (S.A.V.)
browser icon
You are using an insecure version of your web browser. Please update your browser!
Using an outdated browser makes your computer unsafe. For a safer, faster, more enjoyable user experience, please update your browser today or try a newer browser.

До зброї, рідна моя!

Добавил Strider

 

Візьми з собою дах
Та закріпи його, щоб
не поїхав,
Додай собі ізюма в кашу
Та їж, зі шпагою в руках.
Не відставай. Біжи.
Тут є вода,
Їй цвіт придав хтось
блідо-синій,
вікно відкрив, впустив
Вогонь
і ось палає наша хата
А дах стоїть.
Всупереч всьому.
Назавтра Бог
нам обіцяв шкарпетки
дати.
І коли ми іх вдягнемо знов,
я вірю — ми повернемося до хати,
дверцят відкриємо засов.
А там сидить коза рогата
Ну що ж! Подоїмо козу!!!
23.07.2014
Своїм обов`язком вважаю дописати, що це творіння з`явилося опісля мого походу уздовж річки Южний Буг і до Актовського каньону, коли я багато спілкувався з людьми, коли щось всередині мене казало: Прокинься, моя Україно! Та ще — хотілося написати про це :mail:
1. Він ніяким(!!!) чином не є закликанням до розжигу межнаціональної ворожнечі зараз,  у світі ситуації в моій країні (адже ж і «зброя» буває різною), скоріш творчістю щось наприклад  «Не спи моя рідна земля». Вірш також з`явився напередодні  походу в Карпати — тоді це був перший похід в гори, коли Страннику довелося вести людей по маршруту й він тоді дуже хвилювався, а ще — йому було як-то незручно йти у гори, коли у країні самі знаете, що :sad: .  Поход, однак, пройшов і — ура, мій дах не поїхав!
2. Тут же вирішив приєднати пісню группи Мандри.
Не спи моя рідна земля

Комментировать

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

:bye: 
:good: 
:negative: 
:scratch: 
:wacko: 
:ia: 
:krut: 
больше...