Бажання в мене було таке — помандрувати Карпатами восени… Та ось біда — холодно й зі мною ніхто не хотів туди пертися. Ну ось я й вирішів чкурнути туди сам у соло-похід. На маршрут мене надихнули статті та фото Ігоря Мелики . Та й ще давненько хотів прогулятися Свидовцем. Ну ось, дочекався…
Озеро Озірце, на дорозі з с. Синевір до хр. Пішконя
вид з хр. Свидовець
хр. красна
хребет красна. телестанція, а зліва — там с. Колочава
з моста в Колочаві
Тут я зроблю невеликий екскурс у історію тих місць. Коли в 1943-1944 рр. Червона Армія почала наступ на фашистских завойовників, угорські частини отримали наказ створити лінію оборони у Східних Карпатах (що дістала назву Арпада). Треба було побудувати єфективну лінію оборони в найкоротші термиіни та з мінімальними затратами. На оборонній лінії проти Четвертого Українського фронту було побудовано ДОТи, ДЗОТи та ще багато відритих вогневих рубежів. До складу лінії Арпада також належали мінні поля та багаторядні протитанкові надовби з граніту. Цікаво, як скоро угорскі війска їх робили, бо це ж карпатський граніт, це не просто так! Ось такі надовби я і побачив біля мосту через р. Теребля в с. Колочава.
Лінія Арпада
Метою будування цієї лінії оборони було зупинити наступаючу Красну Армію, що поспішала на допомогу словацькому повстанню. Мета була досягнута: наступ був призупинений, а повстання придушене.
Пам`ятник заробітчанам, с. Колочава
Про українских заробітчан з Карпат та й зо всієї Украіни писали великі українськи письменники. Зустрівши таку пам`ятку української долі, мені стало водночас і сумно і тепло на душі. Тепло — тому що комусь також небайдужа доля заробітчан, і сумно — тому що це мій народ вкалує у Польщі (яка колись гнітила Захудну Україну) за невеликі грошу по 18 годин на добу. Так і думається — що можна змінити? Але підемо далі, по карпатським долинам і хребтам, це кращі ліки від суму, бо творіння Боже — воно найкраще, у порівнянні з творіннями людей…
Колочава
маршрут по хр. Пішконя
г. Барвінок
Побутова обстановка
піднімаючись до хр. Пішконя
Озеро Озірце
Розтрощена колиба
р. Теребля
Свидовець
г. Стіг, біля Драгобрату
Вид зі Свидовця
Туман вранці. Зі Свидовця
Якщо вийти раненько, то Карпати можуть порадувати гарними барвами й величними туманами.
с. Лопухів з Свидовецького масиву
Ось тут було якось ніяково, бо людей — геть нікого, суцільний туман і попереду — ще багато кілометрів. Хоча Карпати мене приваблюють саме туманами.
дорога в туман
Де ліс — там і чується барвиста осінь. Карпати, які ж ви чудові!
підйом на Свидовець
Ось цю пречудову вогненну саламандру я зустрів у лісі, коли спускався з хр. Пішконя. Дуже здивувався, тому що такого створіння ще ніколи не бачив.
вогненна саламандра
Ось так заінчився мій похід у Карпати восени 2017 року з 12 по 18 жовтня. Була гарна погода — не пам’ятаю, щоб Карпатами можна було прогулюватися у жовтні, опісля Покров у самісінькій футболці, але так було, коли я йшов по хребту Красна та по Свидовцю. Закликаю вас: Ходіть у походи в Карпати, бо вони ж такі чудові, це наши гори, і вони анітрохи не гірше Гімалаїв або Кавказу. То я говорю, бо знаю, тому що був і там і тут. Вони просто інші.
Я тут!